Орфографічний словник української мови. 2005.
накурювати — I юю, юєш, недок., накури/ти, курю/, ку/риш, док. 1) неперех.Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. || Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким небудь ароматним димом, запахом. 2) перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось … Український тлумачний словник
накурювати — рюю, рюєш, Пр. 1. Наповнити тютюновим димом, курячи тютюн. 2. Піднімати пилюку, збивати пил; пилити … Словник лемківскої говірки
накурити — I див. накурювати I. II див. накурювати II … Український тлумачний словник
